ПОЛЬСЬКИЙ ЗАМКИ

Укріплене поселення лужицької культури

Поселення в Біскупині, пов'язане з культурним колом лужицької культури, яке тривало від середини бронзового віку, приблизно з XIV ст. до н. е., до раннього залізного віку, тобто до близько V ст. до н. е. Лужицька культура - це археологічне поняття, в рамках якого різні дослідники бачили різні етноси - прагерманців або іллірійців. Справа етнічної приналежності Біскупина використовувалась для ідеологічних цілей у спорах, які стосувалися прав різних народів на землі сьогоднішньої Польщі. Нині існує згода щодо того, що етнічну приналежність лужицької культури, як і більшості інших доісторичних археологічних культур, не можна однозначно визначити.

На основі обстежень конструкційних елементів поселення (дерев'яних колод, див. дендрохронологія) встановлено, що його зведено, ймовірно, взимку 738 року до н.е. Поселення було збудоване на болотистому острові Біскупинського озера (нині це півострів), формою пригадувало овал площею близько 2 га (огороджена валами територія становила близько 1,3 га). Острів знаходився 0,8 - 1,2 м над рівнем вод озера. Біскупинський град залишався населеним протягом 150 років.

На території поселення містилося близько 106 осель, середній розмір яких становив близько 8 × 10 м. Вони стояли рядами, вздовж 11 брукованих деревом вулиць, шириною близько 2,5 м кожна. Вважається, що в поселенні могло жити від 800 до 1000 чоловік. Поселення було оточене валом із дерева та землі довжиною 740 м, шириною 3 м і припустимою висотою до 6 м, в якому розташовувалися в'їзні ворота. Град був оточений хвилерізом шириною від 2 до 9 м, спорудженим із вбитих під кутом палей.

Регулярна схема забудови біскупинського граду повторюється і в інших поселеннях лужицької культури раннього залізного віку (напр., Собєюха, Іздебно в Палуках, Янково в Куявії або Бєхля у Саксонії).

Причини будівництва людьми лужицької культури укріплених міст із регулярною внутрішньою рядовою забудовою є предметом нескінченої дискусії науковців. З економічної точки зору проживання землеробів у закритому поселенні, оточеному водою або болотистими теренами, не було раціональним. У літературі предмету представлені принаймні три можливості пояснення цього феномену:

1. загроза з боку кочових племен - кіммерійців та скіфів;

2. внутрішні племінні війни;

3. бажання наслідувати грецькі міста, які спільноти лужицької культури могли пізнати завдяки ведінню торговельного обміну з грецькими колоніями.

Крім того, залишається невідомою причина упадку Біскупина та інших міст цього типу. У зв'язку з цим, також появилися кілька конкуруючих гіпотез:

• зруйнування поселень скіфами (дійсно, деякі поселення були спалені, у деяких були знайдені вістря скіфських стріл);

• підвищення рівня води в озері у зв'язку з погіршенням клімату;

• використання навколишнього середовища довкола поселення та необхідність переходу на інші терени.

Фото: www.pl.wikipedia.org