Габріель Нарутовіч (Президент Польщі з 9 до 16 грудня 1922 року).

У 1920-1922 роках був міністром громадських робіт в уряді Владислава Грабського, Вінценти Вітоса і двох кабінетах Антоні Поніковського.

 28 червня 1922 зайняв посаду міністра закордонних справ в уряді Артура Сливинського, а пізніше - в уряді Юліана Ігнаци Новака. Йому не вдалося отримати мандат посла у виборах 1922 року, тому він прийняв пропозицію ПСЛ «Визволенє» висунути свою кандидатуру на пост Президента Польщі.

Два перші тури виборів не принесли виразних результатів. У третьому вибір стояв між двома кандидатами - графом Маврикієм Замойським і Габріелем Нарутовічем. Обрання другого було підтримано лівими, коаліцією національних меншин і ПСЛ «Пяст». За кандидатуру Нарутовіча було віддано 289 голосів, а за графа Замойського - 227. 11 грудня 1922 Нарутовіч зайняв пост Президента Республіки Польща. Це подія супроводжувалася протестами правих, які критикували новообраного президента за атеїзм, приналежність до масонської ложі та підтримку політики Юзефа Пілсудського.

 Нарутовіч займав пост Президента Польщі протягом лише 5 днів. 16 грудня 1922 о 12 годині він був застрелений на сходах галереї «Захента» Елігіушем Невядомським.