Рин - це невелике мазурське місто, мальовничо розташоване на перешийку двох озер: закритого, що знаходиться в зоні тиші, озера Олув та поєднаного із шляхом великих Мазурських Озер озера Ринського. Над містом височіє тевтонський замок XVI століття. Замок був побудований на пагорбі, правдоподібно, на місці колишнього поселення галіндськіх племен. За легендою, замок і озеро Олув, що утворює природний рів, нагадали тевтонським лицарям річку Рейн (Rhein) i розміщені над нею замки, тому, можливо, й з'явилася назва Рин.

У 1393 - 1525 роках замок був резиденцією комтурів, одним з перших був Конрад Валленрод, пізніше великий магістр Тевтонського ордену, а також головний герой поетичного роману Адама Міцкевича. Під час правління хрестоносців значення замку виразно зросло. Замок окрім військових функцій, був також базою у війнах з литовцями, сповнював також адміністративно-економічну функцію, постачаючи Ордену, м. ін. рибу, мед і м'ясо диких тварин.

Незважаючи на стратегічне розташування, товсті стіни і масивність конструкції замок не витримав натиску повстанців Прусського союзу в половині XV століття. Хрестоносців, що залишилися в живих, безжально топили в прилеглих озерах і болотах. У руки хрестоносців замок повернувся менш ніж через рік, відбитий армією наємників.

Разом із замком виросли поселення навколо нього, які дали початок майбутньому місту. Наприкінці XV ст. воно отримало права торгового селища, що значною мірою прискорило його розвиток. В XVI ст. Рин став адміністративним центром. Після ліквідації Ордену тут створено Староство Королівської Пруссії.

На жаль, вторгнення татар в середині XVII ст., розвіяло усі мрії про подальший розвиток. Загарбники взяли частину населення в полон, решту вбили, спустошуючи і спалюючи селище. Залишився тільки замок. Півстоліття потому, епідемія чуми призвела до того, що деякі села майже повністю обезлюдніли. Мешканці, що залишилися в живих, покинули свої оселі, шукаючи рятунку в довколишніх лісах.

У 1723 році Рин отримав міські права. Це мало сприяти його відновленню і служити стимулом для подальшого розвитку. Поселенцям, які приїхали сюди, пропонували багато привілеїв, наприклад, безкоштовне надання будівельної ділянки, покриття третьої частини вартості будови дому, дозвіл на вільну вирубку дерев.

У другій половині XVIII століття, замок залишився покинутим і був виставлений на аукціон. З кінця XVIII до середини XIX століття він перебував у руках різних приватних власників. У XIX столітті тут містилася в'язниця для жінок, а під час II Світової війни тут тримали російських, польських полонених та німецьких в'язнів.

З липня 2006 року в замку працює ексклюзивний чотиризірковий Готель ЗАМОК РИН, що може задовольнити потреби найвимогливіших гостей.

Готель пропонує відвідувачам близько 300 місць в 140 номерах, з яких 5 - це розкішні королівські кімнати, а 20 - це номери підвищеного комфорту.

Готельну частину, згідно з багатовіковою історією замку, розділено на чотири частини: Чернечу, Лицарську, Мисливську та В'язничну. Дизайн інтер'єру є відповідним до архітектури замку, в той же час він експонує автентичні фрагменти фресок, поліхромії, готичних порталів і склепінь. Замковий ресторан витриманий в готичному стилі, може помістити понад 300 осіб. У меню гості знайдуть в першу чергу традиційні страви старопольської, шляхецької та європейської кухні.

Крім того в готелі є також сучасний і професійно обладнаний Конференційно-конгресовий центр, що складається з 6 конференц-залів (найбільший Конгресовий зал  на 500 чоловік розташований у внутрішньому дворі замку) та Бізнес-центр.