Історія
Спочатку це був типовий приміський магнатський особняк у вигляді польської садиби з еркерами. Форма будівлі, що збереглася з 1696 року, представляє собою характеристичні тип барокової заміської резиденції entre cour et jardin.
У 1720-1728 роках були добудовані два бічних крила (автор проекту: Джованні Спацціо - головний архітектор Ельжбети Сенявської з роду Любомирських).
Після смерті Собеського у 1696 році палац перейшов до рук його синів, а потім - з 1720 року - був резиденцією відомих аристократичних сімей: Сенявських, Чарторийських, Любомирських, Потоцьких та Браницьких. У 1730-1733 роках він був резиденцією короля Августа II Сильного. Кожна з сімей весла зміни у внутрішній вигляд палацу, в сад і прилеглі до нього території згідно віянням тогочасної моди та своїм потребам.
У 1805 році за ініціативою тодішнього власника, Станіслава Костки Потоцького, в частині палацу створено один з перших в Польщі публічних музеїв. Крім експонатів багатої колекції творів мистецтва Європи і Далекого Сходу центральну частина палацу присвячено пам'яті Яна III і славного минулого нації. Перейшовши після війни у власність держави, після великих реставраційних робіт і відновлення значної частини колекцій, вивезених німцями, музей був відкритий для відвідувачів в 1962 році.
З 1995 року палац і палацово-парковий комплекс знаходиться у веденні Музею Палац в Вілянові.
Архітектура і зовнішня обстановка палацу
Архітектура палацу є досить оригінальною - це ефект поєднання європейської та старовинної польської традиції будівництва. Збереглися художні та скульптурні риси інтер'єру, фасаду і палацових залів, які, використовуючи античну символіку, представляють собою апофеоз роду Собєських і оспівують військові успіхи короля.
Оздоблювальні та художньо-оздоблювальні роботи в замку велися такими відомими майстрами, як Сімоне Джузеппе Беллотті, Єжи Семігіновські-Елеутер, Мікеланджело Паллоні, Клод Калло, Йоганн Самуель Мок (зображення Августа II Сильного в голландському кабінеті). Декорації фронтону фасаду виконав Франческо Фумо.
Орнаментація в стилі регентства (20-е і 30-і роки XVIII ст.) була створена П'єтро Інноченті Компереті. Автором скульптурного декору кабінету є Еліаш Гофман, нащадок сім'ї скульпторів під.-сх. Польщі (Пулави), які працювали для Любомирських.