Спочатку резиденція зведена Яном Замойським у 1579-1586 роках за проектом Бернарда Морано, завершувала із заходу головну вісь міста, від якого вона була відділена власними укріпленнями-бастеями. Палац був двоповерховою «передньою» будівлею завдовжки 60 м, з лицьового боку якої були монументальні сходи, що вели на другий поверх. Над палацом височила чотирикутна вежа - бельведер з оглядовим майданчиком. У XVIII ст. резиденцію перебудовано в стилі пізнього бароко. Вежу знижено, а аттику вилучено, зате ця будівля отримала прикрасу у вигляді трикутної верхівки зі статуями по кутах. Корпус палацу отримав високі дахи-мансарди і був з'єднаний із задніми крилами галереями. З боку фасаду добудовано два бічних павільйона і довгі одноповерхові крила. З 1809 р. комплекс перестав бути резиденцією спадкоємців і в 1821 р. був проданий разом з містом Державному Казначейству. Колись багата обстановка зубожіла в ході перетворення будівлі після 1831 р. у військовий госпіталь. Після здобуття незалежності в 1918 р. приміщення палацу були передані установі суду.p>
This content requires Adobe Flash Player and a browser with JavaScript enabled.
Built on Flash Panorama Player.